Збірка призначена для постраждалих від домашнього та гендерно зумовленого насильства, а також постраждалим від торгівлі людьми. В ній зібрані першочергові телефони та адреси місцевого та державного рівня для надання невідкладної допомоги постраждалим особам.

Навіть під час війни питання безпеки в родині не втрачає актуальності. Навпаки, війна лише загострила старі проблеми. Постійний стрес, вимушене перебування в замкненому просторі та фінансова залежність партнерів часто провокують нові спалахи агресії. Домашнє насильство складно вивчати, адже воно часто лишається за зачиненими дверима та має приховані форми. Саме тому важливо розуміти, як розпізнати біду та де шукати захисту.

Гендерно зумовлене насильство (ГЗН) – це акти агресії, спрямовані проти людини через її стать. Найчастіше від цього потерпають жінки та дівчата. За статистикою ПРООН, щороку в Україні понад 600 жінок гинуть від домашнього насильства.

Торгівля людьми – це сучасна форма рабства. Це не лише «продаж» людини, а й будь-яке її вербування, переміщення чи переховування для подальшої експлуатації. Злочинці використовують обман, шантаж, вразливий стан або насильство, щоб примусити людину до праці чи надання сексуальних послуг. Згідно з Кримінальним кодексом України, такі дії є тяжким злочином.

Сьогодні майже в кожній області України створено спеціальні безпечні простори для людей, які пережили насильство. У містах працюють денні центри, кризові кімнати та притулки (шелтери), де можна знайти захист і підтримку.

В Україні працюють десятки мобільних бригад, які підтримують людей, що пережили насильство, та допомагають переселенцям із зон бойових дій. Цей проєкт реалізує Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) спільно з Міністерством соціальної політики та Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Головна перевага цих бригад – мобільність. Фахівці самі приїжджають до тих, хто не може дістатися до лікарень чи соціальних центрів самостійно. Вони виїжджають навіть у найвіддаленіші та важкодоступні населені пункти, щоб надати психологічну та соціальну допомогу там, де вона потрібна найбільше.

Навіть у складні часи війни питання безпеки в родині та захисту прав людини залишаються пріоритетними. Постійний стрес і соціальна вразливість лише загострюють старі проблеми, роблячи тему домашнього насильства та торгівлі людьми ще гострішою. Важливо розуміти, що насильство – це не приватна справа однієї родини, а злочин, який руйнує життя, здоров'я та гідність. Проте сьогодні в Україні вже працює потужна система підтримки, здатна захистити кожного, хто опинився в біді.

Порядок надання медичної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства, розроблено МОЗ спільно з міжнародними та державними організаціями – Офісом Уповноваженого Президента України з прав дитини, Фондом Народонаселення ООН в Україні (UNFPA Ukraine), БФ «Здоров’я жінки і планування сім’ї», організацією «Право на здоров’я» (HealthRight International), МБФ «Українська фундація громадського здоров`я» за погодженням з Міністерством соціальної політики України, Національною поліцією України та Міністерством внутрішніх справ України.

а розвиток системи захисту від насильства на місцях відповідають спеціальні координатори в органах місцевого самоврядування. Їхня задача – стежити, щоб допомога була доступною, а права жінок і чоловіків захищалися однаково ефективно. Саме ці фахівці об’єднують зусилля поліції, медиків та соціальних служб для протидії агресії.

Якщо близька людина систематично завдає вам фізичної чи моральної шкоди – це домашнє насильство, і ви не маєте терпіти. Захиститися від кривдника допоможе система безоплатної правничої допомоги (БПД). Юристи системи БПД консультують та допомагають із судовими справами всім постраждалим, незалежно від статі, віку чи рівня доходу.