Для отримання соціальної послуги з соціальної профілактики особою, яка потребує соціальної послуги, подаються наступні документи:

• заява за формою, встановленою Мінсоцполітики України;
• копія паспорту громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, посвідчення про взяття на облік бездомної особи (за наявності оригіналу);
• копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган та мають відмітку в паспорті);
• копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (МСЕК), за формою, затвердженою МОЗ України, або пенсійне посвідчення (для осіб з інвалідністю);
• копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого в установленому МОЗ України порядку (для дитини з інвалідністю);
• копія довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу (за наявності);
• висновок про стан здоров’я особи, яка потребує надання соціальної послуги, за формою, затвердженою МОЗ України;
• копія рішення органу опіки та піклування про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя (за наявності);
• рішення органу опіки та піклування про надання соціальної послуги (якщо подається повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування);
• акт оцінки потреб особи або сім’ї у соціальній послузі, складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи;
• декларація про доходи та майновий стан осіб (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики України;
• довідки або інші документи про доходи за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення, якщо інше не передбачено законодавством (за наявності у особи інших отриманих доходів, інформація про які відсутня в ДПС, ПФУ та згідно із законодавством не може бути отримана на запит органу соціального захисту населення);
• копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
• копія свідоцтва про народження дитини віком до 18 років (за потреби).

Заява про надання соціальних послуг, до якої додається необхідний пакет документів, подається особисто заявником або його законним представником, повідомлення – уповноваженою особою органу опіки та піклування:

• в паперовій формі – через Єдину приймальню департаменту або посадових осіб Центру надання адміністративних послуг;
• в електронній формі – через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Портал Дія», Соціальний портал Міністерства соціальної політики з накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Зміст, обсяг та особливості соціальної послуги для кожного її отримувача визначаються індивідуально за результатами оцінки потреб, оцінки ситуації, а також з огляду на рівень та вид соціальної профілактики, в межах якого мають здійснюватися профілактичні втручання. Опис видів профілактики наведено в Додатку 1 до Державного стандарту соціальної послуги профілактики, затвердженого наказом Мінсоцполітики України від 10.09.2015р. №912.

Основні заходи, що складають зміст соціальної послуги, передбачають:

• організацію навчання та просвіту щодо зміни поведінки на більш безпечну, що мотивує до здорового способу життя;
  
• надання довідкових послуг, зокрема, щодо проходження профілактики, реабілітації, програм замісної чи антиретровірусної терапії та проходження тестів на ВІЛ та інфекцій, що передаються статевим шляхом;
  
• розроблення та розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів, індивідуальних засобів (у тому числі шприців, презервативів).

Опис заходів, які складають зміст послуги в межах первинної, вторинної та третинної соціальної профілактики до Державного стандарту соціальної послуги профілактики.

Заходи соціальної послуги реалізовуються через такі основні форми:

• соціальна реклама (розробка, тиражування, розповсюдження інформаційних матеріалів, соціальної реклами);
  
• інформаційно-освітні матеріали (розробка, тиражування, розповсюдження), лекція, відеолекторій, бесіда (групова та індивідуальна), дебати, семінар, тренінг, форум-театр, "жива бібліотека", масовий захід/акція.

Зазначені форми можуть застосовуватись у разі надання послуг первинної, вторинної та третинної соціальної профілактики. У кожному випадку вибір форми залежить від потреб отримувача та мети надання послуги. Опис форм наведено в Додатку 3 до Державного стандарту соціальної послуги профілактики.

Суб’єкт, який надає соціальну послугу, може використовувати інші форми відповідно до потреб отримувача послуг та з урахуванням ресурсів.

Соціальна послуга може надаватись на таких рівнях:

• усього суспільства, окремого регіону, адміністративно-територіальної одиниці (рівень громади);
  
• окремого закладу, організації, установи (рівень групи);
  
• окремого індивіда чи його сім’ї (індивідуальний рівень).

На рівні громади соціальна послуга надається шляхом виконання затверджених профілактичних програм, у яких передбачається, зокрема, проведення кампаній із залученням засобів масової інформації, масових заходів.

На рівні групи соціальна послуга надається шляхом виконання профілактичних програм, розроблених для закладів, організацій та установ.

На індивідуальному рівні соціальна послуга надається шляхом виконання індивідуальних програм, розроблених для окремих осіб та сімей.

Залежно від ступеня розвитку проблеми або соціального явища визначають наступні види соціальної профілактики:

• первинна;
  
• вторинна;
  
• третинна.

Послуга первинної соціальної профілактики надається, якщо проблема/негативне явище у отримувачів послуг не сформовані.

Послуга вторинної соціальної профілактики надається за наявності високого ризику розвитку проблеми/негативного явища у отримувача послуги.

Послуга третинної соціальної профілактики надається, якщо проблема/негативне явище існує та завдає негативних наслідків/збитків.

Підставами для отримання соціальної послуги є:

• перебування осіб або сім’ї у складних життєвих обставинах та потреба у соціальній послузі з соціальної профілактики;
• звернення потенційного отримувача соціальної послуги або його законного представника до департаменту соціальної політики, яке спрямовується протягом 3 робочих днів з дати надходження суб’єкту, що надає послугу, або безпосередньо до суб’єкта, що надає послугу;
• влаштування дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, до закладу соціального захисту дітей.

Рішення про надання соціальної послуги чи відмову у її наданні приймається суб’єктом, що надає соціальну послугу, протягом 14 календарних днів з дати звернення отримувача соціальної послуги. У випадку надання соціальної послуги дитині, яка перебуває у складних життєвих обставинах, рішення про надання соціальної послуги приймається невідкладно на підставі попереднього визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги або попередньої оцінки ситуації.

Визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги

Соціальна послуга надається після проведення оцінки потреб або ситуації особі, сім’ї за формами обліку соціальної роботи з сім’ями/особами, які перебувають у складних життєвих обставинах, затверджених наказом Мінсоцполітики України від 13.07.2018р. №1005, шляхом складання індивідуального плану (профілактичної програми) надання соціальної послуги та укладення договору про надання соціальної послуги.

Форми для визначення оцінки ситуації та профілактичної програми розробляються суб’єктом, що надає соціальну послугу, з урахуванням його спеціалізації.

Оцінка потреб (ситуації) отримувача соціальної послуги здійснюється суб’єктом, що надає соціальну послугу. До цього процесу залучається отримувач соціальної послуги, або його законний представник, або представник підприємства, установи, організації, закладу, де потенційний отримувач навчається, працює, перебуває, проживає, отримує соціальні послуги.

Оцінка потреб (ситуації) отримувача соціальної послуги здійснюється за трьома рівнями надання соціальної послуги: громади, групи, індивідуальним рівнем.

На рівні громади здійснюється оцінка ситуації та можливості потенційного отримувача надавати послугу в два етапи:

• первинна оцінка (строк проведення - до 14 календарних днів), що є підставою для прийняття рішення про надання соціальної послуги);
• вторинна (комплексна) оцінка (строк проведення - від 3 до 6 місяців) - здійснюється аналіз ситуації про поширення негативних явищ, соціально-небезпечних захворювань та ризиків виникнення загроз для суспільного здоров’я та благополуччя, оцінки стану реалізації законодавства, соціальних програм з використанням різних досліджень (соціологічних, біоповедінкових, спеціальних тощо), оцінка спроможності суб’єкта надавати соціальну послугу.

На рівні групи проводиться оцінка ситуації та спроможності суб’єкта надавати соціальну послугу в два етапи:

• первинна оцінка (строк проведення - до 14 календарних днів), що є підставою для прийняття рішення про надання соціальної послуги;
• вторинна (комплексна) оцінка (строк проведення - від 1 до 3 місяців) - використовуються різного роду дослідження, включаючи соціологічні.

Етапи здійснення оцінки ситуації на рівні громади та групи:

• визначення проблеми, яка потребує оцінювання;
• розробка програми та інструментарію дослідження;
• проведення дослідження;
• обробка та аналіз даних;
• формування за результатами дослідження висновків та рекомендацій щодо потреби у реалізації заходів соціальної профілактики на певній території, у групі, громаді та особливостей її здійснення.

Всі етапи здійснення оцінки ситуації мають бути реалізовані із залученням до участі отримувачів соціальних послуг.

На індивідуальному рівні рівні оцінюються потреби та можливості отримувача послуги в два етапи:

• первинна оцінка потреб (строк проведення - до 14 календарних днів), що є підставою для прийняття рішення про надання соціальної послуги;
• вторинна оцінка потреб (комплексна) оцінка (строк проведення - до 30 календарних днів), що є підставою для визначення (корегування) мети, завдань, заходів, форм надання соціальної послуги.

Оцінка потреб та можливостей отримувача соціальної послуги проводиться з використанням методів опитування (анкетування, інтерв’ю), спостереження, аналізу документів, незалежних характеристик та експертних висновків про стан розвитку проблеми/негативного явища, на профілактику якого буде спрямовано діяльність надавача послуг (вивчення умов проживання та життєзабезпечення).

Результати оцінки потреб отримувача соціальних послуг є підґрунтям для складання індивідуального плану надання соціальної послуги та укладання договору на надання цієї послуги.

Складання індивідуального плану надання соціальної послуги

Індивідуальний план (профілактична програма) є основою для надання соціальної послуги та ґрунтується на оцінці потреб (оцінки ситуації) отримувача соціальної послуги. На рівні громади, групи складається профілактична програма, на індивідуальному рівні - індивідуальний план.

Індивідуальний план (профілактична програма) надання соціальної послуги складається у двох примірниках та підписується у двосторонньому порядку отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником та суб’єктом, що надає соціальну послугу. У разі коли соціальна послуга надається закладом, що виконує обов’язки опікуна відносно отримувача, індивідуальний план надання соціальної послуги затверджується керівником закладу. Один примірник надається отримувачу послуги або його законному представнику, другий - залишається у суб’єкта, що надає соціальну послугу.

У випадку, якщо отримувачем соціальної послуги є дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, складається та затверджується індивідуальний план соціального захисту дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, відповідно до Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008р. №866.

Якщо для надання соціальної послуги залучаються фахівці різних спеціалізацій або різних установ, організацій, закладів, індивідуальний план (профілактична програма) надання соціальної послуги має розроблятися за їх участю на основі міждисциплінарного підходу.

Укладення договору про надання соціальної послуги

З кожним отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником протягом 7 днів з дня прийняття рішення про надання соціальної послуги укладається договір про її надання за винятком, коли отримувачем послуги є дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, влаштована до закладу соціального захисту дітей. У разі коли соціальна послуга надається закладом, що виконує обов’язки опікуна відносно отримувача, договір про надання послуги не укладається, послуга надається на підставі індивідуального плану, затвердженого керівником закладу.

Укладення договору про надання соціальної послуги здійснюється за участю отримувача соціальної послуги та/або його законного представника.

Договір про надання соціальної послуги підписується отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником і представником суб’єкта, що надає соціальну послугу. Кожна зі сторін отримує примірник договору.

Соціальна послуга може бути разовою чи багаторазовою.

Тривалість надання соціальної послуги визначається індивідуально для кожного отримувача соціальної послуги залежно від його потреб, узгоджується з отримувачем соціальної послуги та / або його законним представником після комплексного визначення індивідуальних потреб, оцінки ситуації, складання індивідуального плану (профілактичної програми).

Соціальна послуга надається:

• у приміщенні суб’єктів, що надають соціальну послугу;
• у приміщенні підприємств, установ, організацій та закладів, що замовили соціальну послугу;
• у приміщенні установ соціального обслуговування, які функціонують в умовах цілодобового і денного перебування;
• у закладах освіти, охорони здоров’я, захисту дітей, установах виконання покарань та правоохоронних органів;
• на вулиці;
• за місцем проживання отримувача послуги.

• неповний або неналежно оформлений пакет документів;
• відсутність потреби у соціальній послузі за результатами оцінювання потреб особи або сім’ї;
• ненадання надавачем тієї соціальної послуги, якої потребує особа або сім’я.

Суб’єкт, що надає соціальну послугу, може відмовити отримувачеві соціальної послуги в її наданні, якщо напрям діяльності суб’єкта, що надає соціальні послуги, не відповідає визначеним індивідуальним потребам отримувача соціальної послуги.

• відмова отримувача соціальної послуги та/або його законного представника від отримання соціальної послуги;
• зміна місця проживання отримувача соціальної послуги;
• надана соціальна послуга досягла поставленої мети;
• закінчення строку дії договору про надання соціальної послуги та/або порушення умов такого договору, за винятком, коли отримувачем послуги є дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, влаштована до закладу соціального захисту дітей;
• грубе, принизливе ставлення отримувача соціальної послуги до надавача соціальної послуги або інших отримувачів послуги, за винятком, коли отримувачем послуги є дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, влаштована до закладу соціального захисту дітей;
• порушення громадського порядку (сварки, бійки тощо);
• систематичне перебування в стані алкогольного, наркотичного сп’яніння;
• наявність медичних протипоказань для надання соціальної послуги;
• смерть отримувача соціальної послуги.