Для отримання соціальної послуги з консультування особою, яка потребує соціальної послуги, подаються наступні документи:

• заява за формою, встановленою Мінсоцполітики України;
• копія паспорту громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, посвідчення про взяття на облік бездомної особи (за наявності оригіналу);
• копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган та мають відмітку в паспорті);
• копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (МСЕК), за формою, затвердженою МОЗ України, або пенсійне посвідчення (для осіб з інвалідністю);
• копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого в установленому МОЗ України порядку (для дитини з інвалідністю);
• копія довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу (за наявності);
• копія рішення органу опіки та піклування про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя (за наявності);
• копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальної послуги (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
• копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальної послуги (за наявності);
• рішення органу опіки та піклування про надання соціальної послуги (якщо подається повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування);
• копія документа, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо заява подається органом опіки та піклування);
• копія паспорта громадянина України опікуна або піклувальника особи, яка потребує надання соціальної послуги (за наявності опікуна або піклувальника);
• акт оцінки потреб особи або сім’ї у соціальній послузі, складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи;
• копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
• копія свідоцтва про народження дитини віком до 18 років (за потреби).

Заява про надання соціальних послуг, до якої додається необхідний пакет документів, подається особисто заявником або його законним представником, повідомлення – уповноваженою особою органу опіки та піклування:

• в паперовій формі – через Єдину приймальню департаменту або посадових осіб Центру надання адміністративних послуг;
• в електронній формі – через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Портал Дія», Соціальний портал Міністерства соціальної політики з накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Основні заходи, що становлять зміст соціальної послуги з консультування передбачають:

• допомогу в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх розв’язання;
  
• залучення отримувача соціальної послуги до вирішення власних проблем, складання плану виходу зі складної життєвої ситуації та допомогу в його реалізації;
  
• надання інформації з питань соціального захисту населення;
  
• представлення інтересів;
  
• надання психологічної допомоги;
  
• корегування психологічного стану та поведінки в повсякденному житті;
  
• сприяння навчанню, формуванню та розвитку соціальних навичок, умінь, соціальної компетенції;
  
• участь в організації та діяльності груп самодопомоги;
  
• допомогу в зміцненні/відновленні родинних і суспільно корисних зв’язків;
  
• сприяння в отриманні правової допомоги;
  
• сприяння в отриманні інших соціальних послуг відповідно до виявлених потреб;
  
• сприяння у працевлаштуванні (у тому числі у проведенні експертизи потенційних професійних здібностей, професійної орієнтації).

Зміст, обсяг та особливості соціальної послуги для кожного отримувача соціальної послуги визначаються індивідуально залежно від ступеня індивідуальної потреби отримувача соціальної послуги та зазначаються в індивідуальному плані:

Основні заходи, що становлять зміст соціальної послуги консультування, форми роботи та орієнтовний час, необхідний для виконання кожного заходу, наведено в Додатку 5 до Державного стандарту послуги консультування, затвердженого наказом Мінсоцполітики України від 02.07.2015р. №678.

Підставою для надання соціальної послуги з консультування (крім перебування осіб або сім’ї у складних життєвих обставинах та потреби у соціальній послузі з консультування) є:

• при коротко-, середньо- та тривалому консультуванні - звернення потенційного отримувача соціальної послуги або його законного представника до департаменту соціальної політики або до суб’єкта, що надає соціальну послугу;
• при разовому кризовому консультуванні - безпосереднє звернення отримувача соціальної послуги або його законного представника до надавача соціальної послуги, у тому числі за допомогою засобів зв’язку (телефону, електронної пошти, скайпу тощо);
• при вуличному консультуванні - виявлення під час соціального патрулювання закритих щодо контактування соціальних груп чи осіб, з’ясування ситуації та проблемних питань за їхнім запитом.

Рішення про надання соціальної послуги чи відмову в її наданні приймається суб’єктом, що надає соціальну послугу:

• при коротко-, середньо- та тривалому консультуванні - у день звернення або у строк, що не перевищує 3 робочих днів з дати звернення отримувачем соціальної послуги або його законним представником, з урахуванням індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги, встановлених під час комплексного визначення його індивідуальних потреб;
• при разовому та вуличному, кризовому консультуванні - безпосередньо при зверненні осіб.

При коротко-, середньо- та тривалому консультуванні соціальна послуга надається після первинного комплексного визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги, складання індивідуального плану та укладення договору про надання соціальної послуги консультування. Разове, кризове, вуличне консультування проводиться після визначення потреб, без складання договору та індивідуального плану надання соціальної послуги.

Визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги

Визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги при тривалому, середньо- та короткотривалому консультуванні (у стаціонарних умовах або дистанційно) здійснюється комплексно суб’єктом, що надає соціальну послугу, з урахуванням його спеціалізації/специфіки роботи, індивідуальних і вікових особливостей потенційного отримувача соціальної послуги тощо, відповідно до Карти визначення індивідуальних потреб особи в наданні соціальної послуги консультування, наведеної в Додатку 1 до Державного стандарту соціальної послуги консультування та/або його законного представника.

Визначення рівня складних життєвих обставин отримувача соціальної послуги та оцінка його індивідуальних потреб здійснюються не пізніше наступного дня з дати звернення спеціально уповноваженими надавачами соціальної послуги (за потреби - групою фахівців), які володіють навичками спілкування та мають відповідну кваліфікацію або пройшли навчання щодо оцінки індивідуальних потреб (початкова оцінка), із залученням отримувача соціальної послуги.

Результати комплексного визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги є підставою для складання індивідуального плану та укладання договору про надання соціальної послуги.

Визначення індивідуальних потреб при дистанційному разовому та/або вуличному й кризовому консультуванні проводиться безпосередньо при зверненні отримувача соціальної послуги.

Результати визначення індивідуальних потреб заносяться до Алфавітної картки отримувача соціальної послуги (Додаток 2) або Анкети вуличного консультування (Додаток 3).

Складання індивідуального плану надання соціальної послуги

Індивідуальний план є основою для надання соціальної послуги при тривалому, середньо- та короткотривалому консультуванні (у стаціонарних умовах або дистанційно) та ґрунтується на результатах оцінювання індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги.

Індивідуальний план складається за формою згідно з Додатком 4 до Державного стандарту послуги консультування, узгоджується з кожним отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником з урахуванням побажань отримувача соціальної послуги, за умови, що заявлені побажання не суперечать правилам внутрішнього розпорядку суб’єкта, що надає соціальну послугу, вимогам чинного законодавства, та підписується отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником і суб’єктом, що надає соціальну послугу.

Укладання договору про надання соціальної послуги

При тривалому, середньо- та короткотривалому консультуванні в стаціонарних умовах або середньо- та короткотривалому консультуванні дистанційно з кожним отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником не пізніше ніж наступного дня з дати прийняття рішення про надання соціальної послуги укладається договір про її надання. У разі необхідності до складання договору залучаються члени родини отримувача соціальної послуги.

Договір про надання соціальної послуги підписується отримувачем соціальної послуги та/або його законним представником і представником суб’єкта, що надає соціальну послугу. Кожна зі сторін отримує один примірник договору.

Соціальна послуга з консультування може надаватись у денний час:

• при стаціонарному консультуванні - у приміщенні суб’єкта, що надає соціальні послуги, у робочий час;
• при дистанційному консультуванні - за допомогою технічних засобів (телефон, он-лайн зв’язок), розміщених у приміщенні суб’єкта, що надає соціальну послугу (разово за зверненнями отримувачів;
• при вуличному консультуванні - у нестаціонарних умовах (поза приміщенням, у якому працює надавач соціальної послуги): у місцях, звичних для закритих щодо контактування соціальних груп, де вони мешкають, гуртуються, проводять разом час.

Соціальна послуга з консультування надається протягом часу, необхідного для подолання особою або сім’єю складної життєвої ситуації. При цьому тривалість надання соціальної послуги консультування залежить від індивідуальних потреб отримувача, тому ця соціальна послуга може надаватись: разово, короткостроково, періодично або довгостроково.

Разове консультування проводиться у випадках, коли більш тривала робота є недоцільною або неможливою з певних причин. Тривалість такої консультації складає 45-60 хвилин.

Середньотривале консультування здійснюється протягом 10-15 зустрічей, яке передбачає психокорекційну роботу з отримувачем соціальної послуги. Основна мета такої роботи – усунення недоліків у розвитку особистості та створення умов для її становлення.

Тривале консультування застосовується в особливих випадках, орієнтованих на особистісні зміни отримувача соціальної послуги. Це передбачає глибоку психотерапевтичну роботу з отримувачем соціальної послуги та здійснюється протягом року.

• неповний або неналежно оформлений пакет документів;
• відсутність потреби у соціальній послузі за результатами оцінювання потреб особи або сім’ї;
• ненадання надавачем тієї соціальної послуги, якої потребує особа або сім’я.

Суб’єкт, що надає соціальну послугу, може відмовити отримувачеві соціальної послуги в її наданні, якщо за наявних ресурсів він не здатний задовольнити індивідуальні потреби отримувача соціальної послуги (відсутність кваліфікованих спеціалістів, матеріальної бази, вільних місць у суб’єкта, що надає соціальну послугу, наявність в отримувача соціальної послуги розладу психіки та/або поведінки, стану гострого алкогольного та/або наркотичного сп’яніння, ознак гострого захворювання).

• відмова отримувача соціальної послуги та/або його законного представника від отримання соціальної послуги;
• зміна місця проживання отримувача соціальної послуги;
• досягнення наданою соціальною послугою поставленої мети;
• закінчення строку дії договору про надання соціальної послуги;
• невиконання умов договору щодо співпраці у виході зі складної життєвої ситуації та/або порушення умов такого договору, що поставило під загрозу життя чи здоров’я інших отримувачів чи надавачів соціальної послуги (насилля, агресивна поведінка, зберігання зброї чи наркотичних речовин, заборонених законодавством, гострий психічний розлад тощо);
• наявність медичних протипоказань для надання соціальної послуги, зокрема інфекційні захворювання в гострій стадії, часті судомні напади тощо;
• грубе, принизливе ставлення отримувача соціальної послуги до надавача соціальної послуги або інших отримувачів послуги;
• смерть отримувача соціальної послуги.