Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

ФІЗИЧНЕ

Це коли вас б’ють чи штовхають, не випускають з власного дому або не пускають до нього, змушують до вживання алкоголю чи наркотиків. Вам погрожують позбавити життя чи навмисно створюють ситуації, які можуть становити загрозу вашому здоров’ю та безпеці. Проти вашої волі вас переміщують у межах однієї держави або за кордон із застосуванням сили, погроз чи обману.

Прояви фізичного насильства:

• заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості;
• ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання;
• ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані;
• залишення в небезпеці;
• незаконне позбавлення волі.

СЕКСУАЛЬНЕ

Це коли вас примушують до небажаних статевих стосунків, торкаються до інтимних частин вашого тіла без згоди. Вас примушують спостерігати за статевими актами (дивитися порнопродукцію) тощо. Вас примушують займатися проституцією.

Прояви сексуального насильства:

• примушування до статевого акту;
• проникнення в тіло людини без її згоди;
• примусові пестощі без проникнення у тіло;
• примушування до зайняття проституцією;
• примушування до перегляду порнографії.

ПСИХОЛОГІЧНЕ

Це коли вами маніпулюють задля власної вигоди. Вас систематично шантажують, переслідують та залякують. Вас постійно та цілковито контролюють, зневажають як особистість, критикують та насміхаються над вами. Вам погрожують відібрати ваших дітей, обмежують у контактах з близькими та друзями. Вам або третім особам погрожують вбивством чи каліцтвом.

Прояви психологічного насильства:

• приниження, переслідування, залякування;
• діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
• словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб;
• контроль у репродуктивній сфері;
• дії, що завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

ЕКОНОМІЧНЕ

Це коли вам забороняють працювати, у вас вилучають ваші власні кошти. Ваше особисте майно пошкоджують або ламають. Вам незаконно обмежують доступ до житла чи позбавляють його. Вас позбавляють їжі та води.

Прояви економічного насильства:

• умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів;
• залишення без догляду чи піклування;
• заборона працювати, примушування до праці;
• перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації;
• заборона навчатися.

Законодавством передбачена низка органів та служб, до яких можна звернутися за допомогою у випадку домашнього насильства.

Серед них:

1. Служби у справах дітей

До служб у справах дітей необхідно звертатися за потреби забезпечення захисту прав та інтересів дитини, надання допомоги дітям постраждалим від насильства, а також представництва прав та інтересів дитини у суді при розгляді питань, пов’язаних із здійсненням актів домашнього насильства, зокрема про видачу обмежувального припису.

Також зверніть увагу на те, якщо дитина стала свідком домашнього насильства, вона визнається постраждалою і Вам також необхідно звернутися за захистом у службу у справах дітей.

2. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України

До повноважень Національної поліції України належить виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на такі факти, прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися.

Також, поліція виносять термінові заборонні приписи стосовно кривдників та здійснюють взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи.

3. Органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти

До повноважень навчальних закладів належить проведення з учасниками навчально-виховного процесу виховної роботи із запобігання та протидії домашньому насильству, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

У разі виявлення факту домашнього насильства стосовно дітей навчальні заклади повідомляють про це службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

4. Органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я

Якщо є необхідність отримання медичної допомоги потрібно звертатися до закладів охорони здоров’я. Постраждалим від домашнього насильства надається медична допомога з урахуванням індивідуальних потреб. Окрім того, у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечується проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі виявлення ушкоджень сексуального характеру постраждалих осіб направляють на тестування на ВІЛ-інфекцію.

5. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», існує первинна правова допомога та вторинна правова допомога:

• безоплатна первинна правова допомога – що полягає в отриманні юридичних консультацій фахового юриста, доступі до необхідної правової інформації, складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру;
• безоплатна вторинна правова допомога – що полягає в отриманні правової допомоги для представництва інтересів у суді, підготовці процесуальних документів.

Безоплатна первинна правова допомога надається усім громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, у тому числі біженцям чи особам, які потребують додаткового захисту.

6. Суди

У судах розглядаються справи пов’язані з домашнім насильством, а саме притягнення кривдника до відповідальності, поновлення порушених прав постраждалих осіб, видача обмежувальних приписів тощо.

7. Прокуратура

8. Уповноважені органи з питань пробації

Важливо пам’ятати, якщо стається ситуація домашнього насильства за допомогою можна звернутися в будь який орган або структуру задля отримання допомоги.