При загрозі життю або здоров’ю, порушенні прав необхідно звернутися до правоохоронних органів, зокрема до Національної поліції. Представник уповноваженого підрозділу поліції виносить обмежувальний або заборонний припис відносно кривдника. Відповідно до нього агресор не може знаходитися поряд з постраждалою особою.

Існують громадські організації та адвокатські бюро, що надають юридичну допомогу. Одна з таких – Безкоштовна правова допомога, де постраждалі від насильства можуть отримати консультації кваліфікованих адвокатів або навіть супровід у суді.

Координаційний центр з надання правничої допомоги разом з Національною соціальною сервісною службою, як центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, посилює співпрацю задля забезпечення доступу вразливих категорій населення до якісної та своєчасної правової допомоги.

Координаційний центр з надання правничої допомоги створений відповідно до Указу Президента України від 1 червня 2012 року №374/2012 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України» та працює на основі Положення про Координаційний центр, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2012 року №504.

Координаційний центр з надання правничої допомоги координує діяльність системи безоплатної правничої допомоги (БПД).

Завданнями Координаційного центру, зокрема, є:

• управління системою безоплатної вторинної правничої допомоги;
• координація діяльності спеціалізованих установ з надання безоплатної первинної правничої допомоги;
• формування і ведення у встановленому порядку Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничої допомогу;
• організація підвищення кваліфікації адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.

Відповідно до покладених на нього завдань, Координаційний центр, зокрема:

• розробляє проекти актів законодавства у сфері надання безоплатної правничої допомоги та вносить їх Мін’юсту;
• здійснює методичне забезпечення і консультаційну підтримку з питань надання безоплатної правничої допомоги органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також утворених ними спеціалізованих установ та громадських приймальнь з надання безоплатної первинної правничої допомоги, надає роз’яснення щодо застосування законодавства у відповідній сфері;
• сприяє удосконаленню чинних та впровадженню нових стандартів і процедур у сфері надання безоплатної правничої допомоги з урахуванням світової практики;
• забезпечує за рішенням Мін’юсту утворення регіональних та місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правничої допомоги як своїх територіальних відділень;
• проводить моніторинг доступності безоплатної вторинної правничої допомоги;
• контролює діяльність центрів з надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
• проводить перевірки діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правничої допомоги у порядку, затвердженому Мін’юстом.